Виховання — це насамперед "вбирання в себе" кожною особистістю культури рідного народу, що допомагає передачі, освоєнню і творчому використанню нині сущими поколіннями досвіду попередніх поколінь, забезпечує продовження у віках культурно-історичних традицій батьків, творить з вихованця людину цієї епохи, вводить його у сферу загальнолюдських цінностей. Як писав видатний мислитель XIX століття Й. Гійо, виховання — це мистецтво, яке добуває з глибини душі людини і пробуджує до життя все, що в ній дрімає; яке розвиває одночасно всі її сили і допомагає їй прямувати до мети, словом освічує людину. В. Сухомлинський підкреслював, що "виховання в широкому розумінні цього слова — це багатогранний процес духовного збагачення й оновлення і тих, кого виховують, і тих, хто виховує". Він розумів виховання як самостійну бажану соціальну дію. Виховання в сучасному навчальному закладі має поєднувати виховання потреб нації, держави, людської цивілізації і особистості.

E cantu dignoscĭtur avis (2022 рік)

Altissĭma flumĭna minĭmo sono labuntur (2022 рік)

У студентських колективах, причетних до навчання на нашій кафедрі, викладачі в контексті лекцій і практичних занять висвітлюють деонтологічні проблеми в медицині, основні наукові здобутки вчених нашого університету та вклад української науки у розвиток світової медицини.

Доц. Д.Б. Фіра разом із кураторською групою обговорюють питання медичної деонтології (2022 рік)

Національно-патріотичне виховання

Національно-патріотичне виховання молоді – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.

E pluribus unum (2022 рік)

Мета патріотичного виховання конкретизується через систему таких виховних завдань:

- утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;

- виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

- підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування ставлення до солдата як до захисника вітчизни, героя;

- усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

- сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;

- формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

- утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;

- культивування кращих рис української ментальності - працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;

- формування мовної культури;

- спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.

В кураторських групах викладачі на прикладах військових зведень на Сході України, повідомлень в засобах масової інформації, а також особистих повідомлень студентів зі своїх населених пунктів, виховували в майбутніх лікарів почуття національної гідності та патріотизму захисників нашої України.

Екскурсія у Тернопільський музей жертв політичних репресій (2021 рік)

Інтелектуально-духовне виховання

Виховними досягненнями цього напрямку є розвиток інтересу до навчання, творчої активності, креативного мислення; виховання потреби самостійно нагромаджувати та здобувати знання.

Основні завдання:

- формування сумлінного ставлення до виконання обов’язків студента, свідомого дотримання дисципліни, сумлінного ставлення до навчання;

- розвиток пізнавального інтересу, творчої активності, мислення;

- виховання потреби самостійно здобувати знання та готовності до застосування знань, умінь у практичній діяльності;

- реалізація особистісного життєвого вибору та побудова професійної кар’єри на основі здібностей і знань, умінь і навичок;

- розвиток технічної творчості студентів, заохочення до наукової та дослідницької діяльності.

Experto crede (2022 рік)

Aetas dulcissĭma adulescentia est (2022 рік)

Куратори спільно з кураторськими групами обговорювали роль інтелектуального та духовного потенціалу в розвитку громадянського демократичного суспільства в нашій державі, а також й економічного зростання для покращення матеріальних благ (використовували елементи практичних занять та позааудиторні приклади)

Доц. Д.Б. Фіра разом із кураторською групою обговорюють питання санітарно-гігієнічного режиму хірургічного стаціонару (2020 рік)

Громадсько-правове виховання, профілактика правопорушень

Правове виховання є необхідною умовою підвищення правової активності громадян, формування правової культури суспільства, окремих соціальних груп або колективів, подальшого зміцнення за¬конності і правопорядку. Воно тісно пов'язане з іншими видами соці¬ального виховання — моральним, ідейно -політичним, естетичним, професійним та ін.

Метою правового виховання є надання громадянам необхідних для нормальної життєдіяльності юридичних знань, формування у них правових переконань, а також формування мотивів і звичок, правомі¬рної, соціально -активної поведінки. Тобто навчити їх поважати та до¬держуватися законів і підзаконних актів, виробити у них стійку орієн¬тацію щодо законослухняної поведінки.

За результатами правових колізій, висвітлених в ЗМІ, обговорювали про гармонійність прав та обов’язків в цивілізованих суспільних формація, де свобода – це пізнана необхідність. Звертали увагу на зростання кількості ДТП на дорогах України, де гине більше людей, ніж на фронті. Наголошували на важливості дотримання кожним студентом та викладачем правил дорожнього руху.

Доц Р.Я. Кушнір проводить бесіду з кураторською групою про юридичні аспекти в медицині (2020 рік)

Моральне виховання

Моральне виховання — це виховний вплив університету, сім'ї, громадськості, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі та практичної діяльності.

Методологічною основою морального виховання є етика — наука про мораль, її природу, структуру і особливості походження. Мораль — це система принципів, норм і правил, які регулюють поведінку людини в суспільстві, роблять її правильною. Поняття "моральний", "моральність" використовують, коли мова йде про конкретний вчинок, практичну сторону стосунків. Отже, мораль, етику і моральність не можна вважати синонімами.

Обговорювали роль суспільної моралі і її вплив на здоров’я людей. Зокрема це стосується інфекцій, що передаються статевим шляхом, кількість яких невпинно зростає.

Роль церкви та різних релігій в підтримці соціального статусу суспільства. Важливість утворення Єдиної Помісної Православної Церкви.

Вплив мистецтва, літератури на моральне здоров’я людини . Нові українські кінофільми про війну з Московією та історію України як протистояння ворожій пропаганді.

Проведено подорож у історичне минуле Індії та Нігерії. Студенти кураторських груп (доц. А.В. Махніцький) ознайомились із особливостями святкування Свят Дівалі та Дня незалежності Нігерії і їх значення в історії означених країн (2020 рік)

Екологічне виховання

Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей, що робить украй актуальною проблему зміни ставлення людства до природи. Цій меті служить екологічне виховання.

Завдання екологічного виховання полягає у формуванні екологічних знань, вихованні любові до природи, прагненні берегти, примножувати її, формуванні вміння і навичок діяльності в природі.

Обговорили і засудили варварське нищення лісів в Карпатах (заготовка промислової деревини) та на Поліссі (добування бурштину). А також забруднення рік та озер, в тому числі і в Тернополі.

Акцентували увагу, що найближчим часом людство буде потерпати від браку чистого повітря, води та їжі внаслідок екологічних катаклізмів внаслідок потепління на планеті від парникового ефекту.

Естетичне виховання

Одним із чинників всебічного гармонійного розвитку особистості є її естетичне виховання.

Естетичне виховання - складова частина виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини.

Методологічною засадою естетичного виховання є естетика наука про загальні закономірності художнього освоєння дійсності людиною, про сутність і форми відображення дійсності й перетворення життя за законами краси, про роль мистецтва в розвитку суспільства.

Обговорювали роль образотворчого мистецтва в розвитку духовних і матеріальних цінностей. Ділилися згадками про відвідування вистав та концертів відомих виконавців.

Доц Л.Ю. Іващук та доц. Д.Б. Фіра під час відвідування з кураторськими групами тернопільських театральних вечорів (2020 рік)

Доц Л.Ю. Іващук проводить виховну годину з кураторською групою «Краса, як спосіб життя» (2020 рік)

Трудове виховання

Трудове виховання — процес залучення молоді до різноманітних педагогічно організованих видів суспільно корисної праці з метою передання їй виробничого досвіду, розвитку в неї творчого практичного мислення, працьовитості й свідомості людини праці.

Завдання трудового виховання зумовлені загальнолюдськими потребами життя людини в суспільстві та природному середовищі. До них належать:

 1) формування в людини любові до праці як її природної потреби, необхідності активної життєдіяльності;

 2) забезпечення соціально-психологічних умов для підтримання і розвитку фізичного та психічного напруження особистості, з метою утримання членів суспільства на достатньому рівні працездатності;

 3) формування у вихованців уміння і навичок у певних видах продуктивної праці;

 4) виховання поваги до людей праці та бережливості до результатів праці.

«Наш девіз: Праця – запорука всіх благ, а працелюбність – її основа».

В цьому контексті обговорювали успішність в курованих групах з метою її покращення.

Волонтерська діяльність (соціальний захист)

Благодійність, доброчинність притаманна людям великої і досконалої душі - даємо, тому, що нам дано. Що може буде простішим і чистішим від такого бажання допомогти ближньому. Людям з давніх-давен відома свята істина - допоможи ближньому. Милосердним повинен бути не тільки той, кому довелося зазнати скрути. Будучи складовою частиною виховання в цілому, волонтерська діяльність впливає не тільки на свідомість, але і на відповідну сторону поведінки, формує переконаність у необхідності відкрити душу на зустріч тим, хто потребує допомоги, теплого слова, співчуття, розуміння.

Студенти брали участь в зборі необхідних для захисників нашої Вітчизни речей та коштів, які переказували на спецрахунки, допомагали дітям-сиротам (будинок дитини “Малятко”) морально і матеріально.

У благодійних акціях протягом року взяли участь іноземні і українські студенти (2020 рік)

Пропаганда здорового способу життя

Здоровий спосіб життя - це спосіб життя, заснований на принципах моральності, раціонально організований, активний, трудовий, що загартовує і, в той же час, що захищає від несприятливих впливів навколишнього середовища, дозволяє до глибокої старості зберігати моральне, психічне і фізичне здоров'я.

В контексті практичних занять і розбору тематичних хворих обговорювали шкідливість куріння, алкоголю, наркотиків, аморальної поведінки, татуювань для морального і фізичного здоров’я людей.


Асист. В.В. Буката проводить бесіду з кураторською групою про здоровий спосіб життя (2020 рік)